Діти кожного дня зіштовхуються з величезним обсягом текстової інформації — від підручників до цифрових повідомлень. Через це багато батьків починають задумуватися, чи варто навчати дитину швидкочитання. Інформаційне перевантаження школи, численні домашні завдання, складні тести — усе це потребує не лише знань, а й вміння швидко орієнтуватися у текстовій інформації. І власне навичка швидкочитання може стати потужним інструментом для розвитку дитини.
У цій статті розглянемо, у якому віці можна починати освоювати цю навичку, чи є вона шкідливою, і як правильно підходити до навчання, щоб отримати максимум користі.

З якого віку можна починати навчати дитину швидкочитання?

Існує безліч версій, коли починати ними займатися і з якого віку швидкочитання для дітей може бути доступним. Найправильніше — індивідуально підходити кожному з батьків до можливостей своєї дитини.
Починати викладати швидкочитання для дітей можна у тих випадках, коли вони вже навчилися процесу складання букв у слова — не раніше!
Без елементарного повільного читання неможливо навчити продуктивного швидкочитання. Однак лише вміння читати недостатньо — дитина повинна сприймати і розуміти те, що вона читає (поки що повільно).
Без базових навичок читання жодна методика швидкочитання не буде ефективною, а може й нашкодити. Тому орієнтуйтесь не стільки на вік, скільки на готовність дитини:

1. вміє складати слова та речення;
2. може переказати прочитане;
3. виявляє інтерес до книжок;
4. має базову навичку зосереджуватися на тексті.

Орієнтовно починати варто з 7 років, але найважливіший критерій — не вік, а готовність до глибшого опрацювання тексту та інтерес до книг. У жодному разі не можна займатися з дитиною з-під палиці та через силу. Такі заняття лише назавжди відіб'ють у нього бажання читати. Прищепити інтерес і любов до літератури можна лише власним прикладом та підбором цікавих книг.

Чому деякі вважають, що швидкочитання шкодить дитині?

У суспільстві поширені міфи про швидкочитання. Розглянемо найбільш популярні з них і спростуємо кожен:

• Міф 1: Неможливо читати зі швидкістю понад 500–1000 слів за хвилину.

Правда: Можна досягати і 2000+ слів за хвилину з розумінням, якщо      поступово тренуватися.

• Міф 2: Швидкочитанню неможливо навчитися — це вроджений талант.

Правда: Усі навички тренуються. Майже всі відомі швидкочитачі (Рузвельт, Наполеон) навчалися навички швидкого читання в дитинстві або в дорослому віці.

• Міф 3: Швидке читання = погане розуміння. Якщо читати дуже швидко, то не розумітимеш і  не засвоюватимеш інформацію.

Правда: За правильної методики швидкість не знижує розуміння, а навіть покращує його, адже мозок працює ефективніше при високій концентрації. Розуміння та сприйняття інформації у швидкочитачів у 2–5 разів вище, ніж при «звичайному» читанні. Це тому, що наш мозок здатний працювати швидше, ніж ми читаємо — потрібно лише під час читання відкинути всі чинники, які відволікають від процесу. 

• Міф 4: Швидко читати це шкідливо для зору.

Правда: Швидкість читання ніяк не впливає на зір. Негативний вплив може вплинути на дотримання гігієни читання (наприклад, якщо читати без перерви, в напівтемряві, лежачи і т.д.).

• Міф 5: Швидкочитання призводить до механічного читання без емоцій.

Правда: Насправді, якщо обрати правильну методику, ви будете покращувати не лише техніку, а й усвідомлене читання. Коли дитина опановує швидкочитання вона вчиться не лише швидко читати, а й розуміти, аналізувати, інтерпретувати текст, що розвиває емоційний інтелект.

Підготовка до навчання швидкочитання

Перед тим, як починати вивчення швидкочитання, варто:

• переконатися, що дитина не має труднощів з технікою читання;
• розвивати пам’ять, увагу, мовлення та навички переказу;
• проводити заміри швидкості читання, бо це допоможе відстежувати прогрес;
• підібрати цікаві тексти, які викликають інтерес;
• створити позитивну мотивацію: не змушувати, а захоплювати дитину читанням

Чим відрізняється швидкочитання для дітей і дорослих?

Швидкочитання для дітей відрізняється за методикою і цілями:

Для дітей: читання вголос, розвиток техніки, уваги та зорового сприйняття.

Зазвичай це багато ігор, робота з простими текстами та переказами. Часто використовуються картки, вправи на розпізнавання слів за контекстом і активне включення емоційної складової, аби зберегти інтерес до навчання.

Для дорослих: читання про себе, зняття артикуляції, освоєння вертикального читання та навичок швидкого вилучення сенсу з тексту.

Дорослі тренують розширення поля зору, сприйняття великих блоків тексту, структурний аналіз інформації, мають на меті опрацювання складних наукових або робочих текстів.

Переваги швидкочитання для дітей

1. Формування правильної техніки читання. Дитина не повертається до прочитаного, не пропускає слова та менше припускається помилок.
2. Підвищення швидкості в 2 і більше разів. У результаті дитина значно економить свій час та може краще орієнтуватися в навчальних завданнях.
3. Покращення розуміння тексту. Під час швидкочитання працюють не тільки очі, а й мозок: запам’ятовування, логіка, аналіз.
4. Розвиток пам’яті та уваги. Зазвичай, для опановування швидкочитання включають вправи на концентрацію, що позитивно впливає на інші предмети.
5. Підвищення інтересу до навчання. Коли дитині легко, вона відчуває успіх і хоче читати ще більше.
6. Зменшення втоми. Завдяки зростанню ефективності роботи з текстом, зменшується навантаження на нервову систему.

Як підбирається методика навчання

Навчання швидкочитання — це не однакові вправи для всіх. Методика підбирається відповідно до:

• Віку.  Для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку (5-10 років) навчання читання з розвитком пам'яті, логічного мислення, посидючості та концентрації уваги. Для дітей молодшого віку (від 9-10 років до 12 років) переважно покращення техніки читання, розвиток пам'яті, уваги та творчого мислення. Чисто скорочення актуальне для дітей віком від 12-14 років.
• темпу навчання;
• інтересів дитини (тексти повинні бути захопливими та цікавими для дитини);
• результатів попередніх тестів на техніку читання, концентрацію та розуміння.

Отримання та закріплення будь-якої навички відбувається протягом 21 дня. Щоб мозок адаптувався до нового способу читання, йому необхідно 21 день, у кращому випадку це щоденне читання (30-40 хв).
Оптимальна схема:

• 10 днів активних занять із тренером;
• 11 днів самостійної практики (20–30 хв/день);
• регулярні заміри швидкості;
• робота з таблицею прогресу та заохочення за досягнення.

Висновок

Швидкочитання — не шкідлива навичка, як іноді вважають. Навпаки, це дієвий спосіб покращити пам’ять, увагу, розуміння текстів і зацікавити дитину в навчанні. Проте важливо дотримуватися правил: не поспішати, враховувати рівень розвитку, використовувати методику, яка поєднує техніку з розумінням.
І пам’ятайте: діти, які вміють читати впевнено та із задоволенням, мають більше шансів на успіх — у школі й за її межами.
Тож не бійтеся навчати дитину нового — робіть це з любов’ю, підтримкою й вірою в її потенціал.
Запишіться на пробне заняття — і побачите, як змінюється ставлення до читання вже після перших уроків.